Панталеймон Куліш

Письменник, етнограф, громадський діяч

/Files/images/knigi/32.jpg

( 120 років зо дня смерті –( 14.02.1897р.)

2017 рік

Микола Зеров створив сонет «Куліш», де є такі строчки:

Завзяттям віє від його промов

І в очах відблиск молодого жару.

Він боре тупість і муругу лінь,

В Європі хоче ставити курінь

Над творами культурників п’яніє

І днів старечих тягота – легка,

І навіть в смертних муках агонії

В повітрі пише ще його рука

Ці слова не зовсім зрозумілі для сучасників, але в ті, далекі, 20-ті рокиім’я Куліша було дуже популярним. В збірнику,що друкувався в Харкові, «Революційні поезії» серед багатьох українських письменників, було надруковано дума «Кумейки», де є такі слова-

Нехай знають на всім світі,

Як ми погибали

І, гинучи, свою правду

Кров’ю записали.

Записали – прочитають

Неписьменні люде,

Що до суду із шляхетством

Згоди в нас не буде

Поки Рось зоветься Россю

Дніпро в море ллється,

Поти серце українське

З панським не зживеться.

Доля простелила для Пантелеймона Олександровича Куліша - (7 серпня (26 липня)1819року – 14 (2) лютого 1897 року) – довгу життєву дорогу.Народився «гарячий Панько Куліш» в містечку Воронежі,колишньогоГлухівського повіту,Чернігівської губернії. Був другою дитиною в сім,їзаможного хлібороба та доньки козацького сотника, Змалечку чув різні казки, перекази,легенди , особливо народних пісень,які наспівувала йомумати. Була сусідкою по хутору У.Т.Мужиловська,яка пригорнула його до книжної мудрості,виховала благородні почуття і наполягала на навчаннв Новгород- Сіверській гімназії. Про ці дитячі та інші події П.Куліш писав в своїх повістях «История Ульяны Терентьевны», «Яков Яковлевич».

Потім було навчання в університеті,в Києві,але потрібно було мати бумагу про своє дворянське походження, тому він був слухачем лекцій

Потім викладач в Луцькому дворянському училищі. В цей час письменник пише російською мовою історичний роман «Михайло Чарнышенко». В 1845 році журнал «Современник» починає друкувати перші розділи його славетного роману «Чорна рада», працює лектором російської мови в університеті в Петербурзі для іноземних слухачів.

Через два роки Петербурзька Академія наук відряджає Куліша в західнослов’янський край для вивчення слов’янських мов, історії, культури та мистецтва. Разом з дружиною, О. М. Білозерською, письменник вирушає у подорож, за кордон. В Варшаві його заарештовують. Після «щирого каяття», клопотань друзів, слізного прохання дружини, його одправляють на поселення в Тулу. За три роки в Тулі Куліш створив «Историю Бориса Годунова и Дмитрия Самозванца», автобіографічний роман у віршах «Евгений Онегин нашого времени», вивчає європейські мови, знайомиться з творами світової літератури.

Потім повертається до Петербурга, друкується, хоча не має і далі права. Під криптонімом «Николай М.» він друкує в некрасовському «Современнику» російські повісті і двотомні «Записки о жизни Никалая Васильевича Гоголя».

Найбільшим своїм творчим успіхом П.Куліш вважав двотомну збірку фольклорно-історичних і етнографічних матеріалів «Записки о Южной Руси». З’явились вони в Петербурзі в 1856–1857 роках. Твір написаний «кулешовкою». В 1857 році у письменника виходить «Чорна рада», український буквар і читанка – «Читанка», «Народні оповідання» Марка Вовчка.

Роки збігали, відходили в небуття друзі однодумці. Куліш багато перекладає, особливо Шекспіра, Гете, Байрона, готує для видання в Женеві збірку поезій «Дзвін», завершує історіографічну працю в трьох томах «Отпадение Малороссии от Польши». листується з багатьма кореспондентами, дбає про видання прогресивних журналів і газет. В 1862 році в листі до О. Кониського наголошував: «Нехай за нас наше діло говорить, а не наші орації, нехай нашим ворогам буде тяжко від нашої розумної праці».

Літературу про письменника та його твори можна знайти в фондах бібліотеки

1.Куліш, П. Твори в 2-х томах.-К.:Дніпро,1989
2.Куліш, П. Моє життя. Повість про Український народ.Хутірська філософія і віддалена од світу поезія. – К.:Український світ,2005.
3. Куліш, П. – Костомаров,М. Віхи життя і творчості: енцикл.словник - К.:Вища школа, 2005.- С, 234-235.
Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.