Олена Теліга була непересічною особистістю: вольовою, рівною, емоціональною,твердою в переконаннях, за визначенням одного з її сучасників, «ніжністю у силі».
Літературні критики порівнюють її творчість із художнім доробком Лесі Українки,яких зближує і споріднює прометеївський пафос,поєднані з жіночою ніжністю і відданістю,хоча умови формування цих поетес,їхнє суспільне оточення зовсім різне.
Письменниця в своїх творах звертається до конкретної людини,посвячуючи її у вир власних почуттів, роздумів,моральних цінностей. ЇЇ поезія наскрізь автобіографічна ,життєвий шлях поетеса, свою долю ,свою біографію зробила сама. Характер О. Теліги багато в чому зумовив основні мотиви її творчості - віру в здійсненні мрії, заперечення сірості й нудних буднів.
Основні віхи життя і творчості
21 липня 1907 року - у Петербурзі в родині відомого гідролога і українофіла Івана Шовгеніва народилася донька Олена.
1917 р. - переїзд до Києва.
1925-1929 рр. – разом з матір’ю і братом переїздить до Чехословаччини, де батько,який емігрував, працює ректором Української господарської
академії, вступає на історико – філологічне відділення Українського педагогічного ін –ту ім. М. Драгоманова, пише поезії,статті українською мовою, одруження з М.Телігою.
1929 – 1941 рр. - сповнене поневірянь життя в Польщі.
22 жовтня 1941 р. - у складі похідної групи ОУН прибуває до Києва, редагує літературний тижневик «Літаври» при газеті «Українське слово» організовує Спілку українських письменників і стає її головою.
Лютий 1942 року - арешт і розстріл (між 13 – 21 лютого) у Бабиному Яру
1946 р. – публікація першої збірки «Душа на сторожі»
13 січня 1995 р. – у Києві створено Всеукраїнське жіноче товариство імені Олени Теліги
Улас Самчук згадував розповідь Олени Теліги
- Я не була киянка. І не петроградка, я була петербужанка. Я там виросла,там вчилася ну, й розуміється, насичувалась культурою імперії. Але юна Олена зробила свій вибір – вона почала розмовляти мовою своїх батьків. Вона пізнала писання Донцова, пізнала Липу, Маланюка, Мосендза. ЇЇ увагу привернув привабливий молодий кубанець , бандурист Михайло Теліга. Вони побралися і закінчили свій шлях на землі одночасно.
Що нам щастя солодких звичок
У незмінних обіймах дому-
Може завтра вже нас відкличе
Канонада грізного грому.
Вітрам й сонцем Бог мій шлях намітив,
Та там,де треба,я тверда й сурова.
О краю мій, моїх ясних привітів
Не діставав від мене жодний ворог
Літературу по творчості Олени Теліги ви зможете знайти в фондах районної бібліотечної системи ,в читальному залі районної бібліотеки та на абонементі
1.Жулинський М.Українська література.Творці і твори. –К.:Либідь,
2011- Олена Теліга.Духовна велич героїчного чину.- С.651 – 669.
2.Бернадська Н.І.Українська література ХХ століття – К.:Знання – Прес,
2007 – Олена Теліга.- С.122-127.
3.Олена Теліга (21 липня – між 13-21 лютого 1942) –Українське слово:хрестоматія.- 2-га книга.- К.: Рось,1994.- С.600 -611.
4.Теліга О. Лірика. – Львів :СПОЛОМ,2006
5. Теліга О. Листи.Спогади.- К.:Вид-во ім..Олени Теліги,2003.
6. Хрестоматія з української літератури.10 – 11 клас.- К. – Олена Теліга
Коментарi