Золоте

слово

української

поезії

Ну що б,здавалося,слова

Слова та голос – більшнічого,

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!..Знать од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть меж люди!..

(Т.Шевченко)
Довго і важко йшло «меж люди» українське образне слово.Як зароджувалося наше слово, як визрівало,на яких обрядах, звичаях, традиціях,у яких піснях, «русаліях», «купаліях» колядках, плачах-голосіннях, церковних похоронних співах,у яких сказаннях,прислів’ях, приповідках викохувалися поетична мова українського етносу,в яких віруваннях та уявленнях, легендах, переказах,билинах,казках,думах витворювалася образно-метафоричнасув’язь української словесності.
Чуттєвий образ,народжений від слова,підносить людську душу до вершин «духовного діяння» - до спілкування з божественним первообразом. Слово заряджає енергією само здійснення духовний простір нації,бо слово є універсальною формою буття і свідомості людини. Слово,мова індивідуалізує культурне обличчя народу,формує його душу,відкриває найпотаємніші глибини історичного і духовного буття етносу.
Мова – генетичний код і визначальний чинник нації,вона формує її спільну духовно-психологічну орієнтацію Без мови не може виявитися суспільна свідомість, не відбувається усвідомлення кожною особою належності до певної етнічної єдності,історичної долі,культурної традиції,духовно-психологічної спільності. Мова є органом своєрідного, неповторного мислення нації,інструментом сприйняття і пізнання світу.
Слово треба не лише майстерно засіяти – воно має впасти в глибини душі людини,там прорости, дати духовний плід. Українське слово викарбувалося,гартувалося в колі книжників Ярослава Мудрого, яке діяло у стінах Софіївського собору. Тут уперше було засновано бібліотеку й утворено, говорячи сучасними термінами,першу літературну iколу,ідейним натхненником якої був великий київський князь Ярослав Києворуські книжники - творці житій,літописів,ізборників,повчань,богослужбових книг, сказань, подорожей – передавали і увічнювали знання і пам'ять, поширювали і утверждали на Русі християнську віру. Велика користь буває людині від учення книжного.
Книги ж учать і наставляють нас на путь мудрості.
Світ – витворена з допомогою слова і розгорнута Божим перстом книга. Без слова людська душа глуха,мертва, безмовна .У світлі слова зримо постають драматичні та героїчні сторінки національної історії,особливо ті її періоди,коли народ мобілізувався на культурне національне піднесення,на вивільнення себе з-під чужого владарювання й диктату в царині мови,культури,релігії,способу життя і господарювання. Боротьба за українське православ’я,українську православну церкву стимулювала формування національної самосвідомості українського народу і,як наслідок,посилення й поширення ідеї національно -державної незалежності. Своя церква,своя доля, своя мова,своя культура. Своїм рідним, з глибин народної душі словом засіяна правда Божа на своїй землі.

Неначе срібло куте, бите

І семикрати перелите

Огнем в чорнилі.-словеса

Твої,о Господи, такії.

Розкинь же їх,Твої святиє,

По всій землі. І чудесам

Твоїм Увірують на світі

Твої малі убогі діти!

(Т,Шевченко, Подражаніє 11 Псалму)
Вільно розвиватися українській мові як літературній не судилося передусім із політичних причин .Російське самодержавство жорстоко пригнічувало дух українства козацької свободи культурної незалежності. Російський уряд ставився до українців із великою підозрою,Україна була розчленована і підкорена, надії на вольності поступово згасали.
Сумні реалії сталінської доби визначались репресіями та відчуттям страху. Кожен з українських письменників вірив і надіявся ,що те слово,яке він добував із глибин своєї душі,варте огня святого і знайде відгук передусім у серці українця.

Література по цій темі знаходиться в фондах районної бібліотеки.

1.Українські письменники:Біо – бібліографічний словник. У 5 – ти томах.-Х.:Прапор,2005. –Том 1.Давня українська література(ІХ – ХУІІІ ст..)
2.Жулинський,М. Українська література. Творці і твори.-К.:Либідь,2011.
3.Поезія українського романтизму.- К.:Елібре,2008.
4.Сучасна українська література кінця ХХст. – ХХІ ст.. – К.: Школа,2006. –( Шкільна хрестоматія).
5. Драй – Хмара.Вибране. – К.:Дніпро,1989
6. Драч,І. Теліжинці: поезія .-К.:Рад.письменник,1985
7. Зленко,Григорій. Пізня лірика :поезії.- Одеса:Астропринт,2003
8.Павличко,Дмитро.Сонети.Світовий сонет.. – К.:Генеза,2004
9. Рильський,Максим.Лірика. – К.: Київська правда,2005
10.Самійленко,Микола.Сповідь:вірші та поеми. –К.:Дніпро.1992
Кiлькiсть переглядiв: 72

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.