«Центральна Рада України – парламент, який став початком національно-визвольного руху»

у 2017 - 100 років

17.03.2017
У далекому березні 1917 р. було створено вищий представницький орган українського народу – Українська Центральна Рада, яка організувала та очолила національно-визвольний рух в Україні, стала провідним чинником відродження української державності.

/Files/images/storichna_godina/IMG_8376.jpg

Татарбунарська центральна районна бібліотека долучилася до відзначення ювілею, підготувавши тематичну виставку та відеопрезентацію. 17 березня біля виставки «Центральна Рада України – парламент, який став початком національно-визвольного руху», читачі бібліотеки мали змогу ознайомитись з літературою по даній темі, а саме - початок Української революції та утворення Центральної Ради; склад і структура Центральної Ради; функції та основні сфери діяльності УЦР; діячі УЦР.

/Files/images/storichna_godina/IMG_8393.jpg

Відеопрезентація розкрила користувачам здобутки і прорахунки Української Центральної Ради в контексті надзвичайно складних обставин, в яких вона діяла; шлях України до незалежності в період створення першої Центральної Ради. Сподіваємось, що за допомогою виставок та відео переглядів документального матеріалу, наша молодь буде мати набагато більше уявлення про події Української революції 1917 – 1921 років.

__________________________________________________________________________________________________________________________

Українці - народ – військо!

2016 р

Сьогодні, 6 грудня, вся наша країна відзначає 25-у річницю Збройних Сил України.

Хоч «офіційна» історія українського війська недовга, тільки 25 років, справжній вік Української армії сягає кількох століть. Її бойові традиції формувались у важких кривавих війнах і конфліктах від доби Київської Русі до Другої світової війни. Сьогодні солдати та офіцери Збройних Сил України гідно продовжують традиції своїх дідів і батьків.

/Files/images/ukrana__mati_vmy__zahischati/IMG_6749.jpg



24серпня 1991 року Україну було проголо­шено незалежною державою. Перш за все настала потреба створення національної армії, армії держави, 6 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Збройні Сили Ук­раїни». Саме ця подія і стала підставою для офіційного встановлення свята-Дня Зброй­них сил України.

/Files/images/ukrana__mati_vmy__zahischati/IMG_6735.jpg

Українські солдати сьо­годні забезпечують мир і спокій в нашій країні, вони з гідністю несуть бойову службу в Збройних силах України. Український народ високо цінує ратну службу воїнів, які виконують покладений на них обов’язок, забезпечують надійну оборону Вітчизни, її недоторканність та територіальну цілісність. Підґрунтя нашої майбутньої армії – висококваліфікований і високооплачуваний, упевнений у завтрашньому дні офіцер.
З одним із них ми мали змогу поспілкуватись на нашій зустрічі, яка відбулася в читальному залі центральної районної бібліотеки із студентами Татарбунарського ПТАУ. Присутня на заході молодь з цікавістю слухала розповідь заступника начальника відділу прикордонної служби «Приморське» по роботі з персоналом, старшого лейтенанта Заморського О. В. про військове життя, бойове навчання, побут солдатів та офіцерів, контрактну службу та багато іншого, що стосується служіння в армії.

/Files/images/ukrana__mati_vmy__zahischati/IMG_6724.jpg /Files/images/ukrana__mati_vmy__zahischati/IMG_6751.jpg

Багато юнаків пов'язують своє май­бутнє з військом, тобто хочуть стати кадровими військовими. Дехто з присутніх на зустрічі теж піде служити в армію.І ми віримо, що наші хлопці з честю виконуватимуть свійобов’язок передБатьківщиною, і що наше українське небо будемирним і безхмарним.

Дякуємо старшому лейтенанту Заморському О. В. за цікаву розповідь. Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність далеко не порожній звук.

У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу наших славних військовослужбовців, ветеранів і новобранців, солдатів і офіцерів, бажаємо їм міцного здоров’я, успіхів у бойовій та тактичній підготовці, надійних тилів.

__________________________________________________________________________________________

Голгофа голодної смерті

2016 р

Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був Голодомор 1932-1933 років. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. Голодомор 32-33 років протягом всієї історії людства вважається найбільшою трагедією. Тільки правда про геноцид українського народу і чиста пам’ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого. Саме тим трагічним подіям було присвячене історичне досьє «Трагічні уроки історії», огляд якого бібліотечні працівники організували в читальному залі районної бібліотеки.

/Files/images/golodomor/IMG_6581.jpg

Молоді було представлено документи, фотографії та публікації про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль спричинені тоталітарним режимом. Присутні мали змогу погортати сторінки історичних видань нашого книжкового фонду: «Голодомор 1932-1933 років. Геноцид Українського народу», «Сталінський геноцид Українського народу», «Голодомор – спогади однієї родини», «Український хліб на експорт: 1932-1933» та інші; переглянути світлини на плакаті «Голод 1932- 1933».

/Files/images/golodomor/IMG_6585.jpg /Files/images/golodomor/IMG_6588.jpg

На десятиліття можна засекретити архіви. Можна замести сліди злочину. Можна раз, і вдруге, і втретє переписувати історію на угоду владі чи ідеології. Та з пам’яттю народу нічого не вдієш, вона зберігатиме правду. Роки, що віддаляють нас від українського го­лодомору, не вивітрили з пам'яті народної жаху пережито­го.Забути таке неможливо. Пройдуть роки, минуть десятиліття, а ця трагедія все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об'єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією. Озиратися в минуле треба кожному. Нині доля Батьківщини в руках наших батьків, завтра – у нас. Аби трагедії народу ніколи не повторилися необхідно, щоб наші руки були міцними, надійними, голови – світлими, а серця – благородними.

_______________________________________________________________________

2015

Україна – мати. Вмій її захищати.

14 жовтня у день Святої Покрови Пречистої Богородиці водночас зДнем Українського козацтва відзначається і День захисника України.

Свято встановлено 14 жовтня 2014 р. указом Президента України Петра Порошенка з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості.

Це свято є направду всенародним святом, бо захисниками Вітчизни є учасники національно-визвольних рухів ХХ століття, учасники Революції гідності, добровольці і військові, волонтери, діти і дорослі — всі ті, хто в різний спосіб наближають перемогу над загарбниками.

До цього свята у центральній районній бібліотеці була оформлена книжкова виставка «Мужність і відвага крізь покоління» та проведено конкурсно-ігровий урок “Воїн крізь віки ” зі студентами ПТАУ. В конкурсно-ігровій програмі вони з задоволенням брали участь у змаганні «Хто швидше», «Черговий кухар», «Дуель на бананах», «Художник», «Медсестри», «Армійський анекдот» та ін..

Свято дня захисника України нероздільно пов’язане із розвитком війська та військових традицій. Про рух козацтва на Бесарабії та декілька цікавих історій про кобзарів та внутрішній устрій козацького війська розповіла організатор екскурсій районного історико - краєзнавчого музею Найдьонова – Кіріяк І.В.

Достойними нащадками української армії є сьогоднішня молодь, яка змогла нам довести, що вони дійсно розумні, кмітливі, сильні, і будь-якої миті готові стати на захист нашої країни.

Зав. Відділом обслуговування Гажийqька Н.В.

/Files/images/ukrana__mati_vmy__zahischati/PA121009.JPG /Files/images/ukrana__mati_vmy__zahischati/PA121027.JPG /Files/images/ukrana__mati_vmy__zahischati/PA121019.JPG /Files/images/ukrana__mati_vmy__zahischati/PA121050.JPG

Небесна сотня

Кожна людина з великою любов'ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство з материнською ласкою в затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике "Я", з якого починається людина, родина, батьківщина велична й неповторна у світі Україна.

Історія нашого народу – це любов і ненависть, вірність і зрада. Це війни і повстання, це сльози і перемоги. Це гарячі серця січових стрільців та Героїв Небесної Сотні, це сотні тисяч патріотів нашої держави, які зараз знаходяться на передовій, захищаючи від ворогів свободу, незалежність та територіальну цілісність України. Увесь свідомий український народ низько схиляє свої голови перед подвигами героїв, які віддали свої життя і перед тими, які захищають і будуть захищати нашу землю. Вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні і в центральній районній бібліотеці. Біля тематичної виставки «Наш дух не зламати, свободу не вбити!» бібліотечні працівники проводили хвилинки – пам’яті, де згадували історичні події, які сколихнули весь світ та не залишили байдужими жодну душу. Ще довго будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив своє земне життя у 2013-2014 рр. Люди висловлюють свої почуття через пісні, вірші, оповідання. Наші мешканці також не залишились осторонь цих подій, в бібліотеці прозвучала пісня на слова Л.Крацик , муз. В. Щеголькової «Небесна сотня», продекламували вірші Наталі Богацан (с. Жовтий Яр) та оповідання «Мій тато - солдат» - Погорєлова Вадима (с. Жовтий Яр).

Ми завжди залишимось у вічному боргу перед патріотами, котрі віддали своє життя в ім’я свободи, правди та незалежності.

Провідний спеціаліст

Н.В.Гажийська

/Files/images/nebesna_sotnya_/PB180835.JPG /Files/images/nebesna_sotnya_/PB220844.JPG /Files/images/nebesna_sotnya_/PB190839.JPG

ГОЛОДОМОР


Рано чи пізно, але обов’язково кожна людина і весь народ осмислює своє минуле. Наша пам’ять, наша совість вимагає від нас наприкінці осені щороку гучно дзвонити у Дзвони Пам’яті і Скорботи в пам’ять тих мільйонів наших співвітчизників, які в 1932-1933 років XX століття були безвинно закатовані голодом.


В читальному залі районної бібліотеці пройшов вечір пам`яті «1932-1933 , пам’ятаймо разом ( 80 років після геноциду)» щоб увіковічити пам’ять по тих, хто прийняв мученицьку смерть 80 років тому – в 1932–1933 роках.

Бібліотекарі Мукієнко Олена та Мельниченко Світлана намагались донести до присутніх у залі слухачів з школи - гімназії про ті страшні роки і ті події, які привели до такої страшної загальнонаціональної катастрофи — страшного Голодомору. Читали вірші про це лихоліття, та переглядали документальне відео про трагічні події Голодомору . Екскурсовод історико - краєзнавчого музею Найденова-Кирияк Инна розповіла правдиві факти з особистого життя людей, які були свідками голодомору.

Учасники тримаючи в руках запалені свічки вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським режимом у 1932 – 1933 роках

/Files/images/golodomor/IMG_5743.jpg

Бібліографічний огляд біля виставки пам`яті героїв Крут


/Files/images/kruti/w79Zo1zuk5w.jpg

27.01.14 - Міжнародний День пам'яті жертв Голокосту

/Files/images/golokost/q5RqmSY6Mtw.jpg


15 ФЕВРАЛЯ ДЕНЬ ПАМЯТИ УЧАСТНИКОВ БОЕВЫХ ДЕЙСТВИЙ НА ТЕРРИТОРИИ ДРУГИХ СТРАН.

Не для войны рождаются мужчины, а для того,чтоб не было войны!

15 февраля 1989 года стал днем- символом, днем Памяти участников боевых действий на территории других стран.

10 февраля в читальном зале центральной районной библиотеки прошел урок памяти «Афганистан - наша память и боль» как дань уважения всем, кто причастен к героической и трагической афганской войне.

На мероприятииприсутствовали учащиеся Татарбунарской СШ №1. Что бы ни говорили, что бы ни думали, наши солдаты сумели с достоинством и честью пройти огонь боев и дым пожарищ.…. Солдаты шли в Афганистан не за орденами и медалями - они свято верили, что исполняют свой интернациональный долг, были верны воинской присяге и долгу перед Родиной. В исполнении преподавателя музыкальной школы, Надежды Чеботаревой, прозвучали песни про Афганистан. Экскурсовод историко - краеведческого музея Найденова И. В. ознакомила с интересными фактами из жизни воинов - интернационалистов нашего района. Просматривались видеоролики о событиях тех времен. Учащиеся внимательно слушали и смотрели предоставленные материалы, читали стихи об Афганистане, память погибших почтили минутой молчания. 25 лет назад закончилась война и сегодня наш долг перед будущими поколениями - сохранить память об ее участниках и героях.

/Files/images/avganstan/nXJ5_NjseFM.jpg /Files/images/avganstan/HLuh_dxn-TQ.jpg

/Files/images/avganstan/OmxWbjolLeQ.jpg

В ІМ`Я СВОБОДИ < КРУТИ >


27 січня 2015 рокувприміщенні Татарбунарської центральної районної бібліотеки відбувся історичний урок «Безсмертна слава героїв Крут»зі студентами технікуму економіки і права,присвяченийвшануваннюпам’ятіюнаків, які героїчно загинули у бою29 січня 1918 рокупід Крутами.

У виконанні вчителя Павлюк Л.М. та жительки міста Татарбунари Рзянкіної В.М. прозвучали віршПавла Тичини «Пам'яті тридцяти»та вірш«Згадаймо Крути» нашого земляка Валентина Греся. В заході прийняли участь голова україномовної спілки «Просвіта» Руденко Л.В., Генсіцька Л.О. які звернули увагу на патріотизм української молоді, який у різні вікипроявляється саме у скрутну хвилину.

В ході заходу прозвучала пісня «Знов сумує Україна - мати» на слова вірша місцевої жительки, музику до якого написала Щеголькова В.Г. у виконанні композитора.

Крути ввійшли в історію України як символ національної честі.Нехай пам'ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.

/Files/images/kruti/78n2P2GormI.jpg /Files/images/kruti/F4cOqsr4Y5g.jpg /Files/images/kruti/BNg_lXJ3Ilc.jpg

Голокост


27 січня у всьому світі відзначається День пам’яті жертв Голокосту.У Татарбунарській центральній районній бібліотеці відбулася презентація книги «Жить, чтобы помнить» Евдокії Михайлівни Масленикової. Присутніми на заході були студенти та читачі старшого віку, які мали можливість відкрити для себе нові сторінки з історії нашого краю, активно ділилися цікавими фактами, що передавалися з уст в уста старшим поколінням. Працівник музею Інна Найдьонова-Кіріяк зачитала уривки з книги, що розповіли про трагічні події з життя Семена Трахтмана, жителя села Струмок, який випадково залишився живим з тих, кого прирекли нацисти на смерть лише через те, що він був євреєм. Завдяки книзі ми дізналися про важливі факти, які мали місце в історії нашого краю і торкнулися єврейського народу, який проживав у нашому регіоні.

/Files/images/golokost/xcGMm1RgMXc.jpg /Files/images/golokost/bRy8SFXPK_c.jpg

«Ми завжди будем пам’ятати і вам забути не дамо»


Президент України Петро Порошенко підписав Указ "Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".Документом встановлено щорічне відзначення 20 лютого Дня Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.У Татарбунарському районному історико - краєзнавчому музеї 20 лютого 2015 року відбувся захід, організований співробітниками музею та бібліотеки «Ми завжди будем пам’ятати і вам забути не дамо» - зустріч студентів зі свідками тих буремних подій. Студентами було переглянуто відео «Реквієм небесній сотні». Виступ Генсіцької Л.О., Сергієнко Г.М., Апонюк Е. та Вовченко С.О. не залишили байдужим жодного з присутніх. Шеголькова В.Г. та Рзянкіна В.М. виконали пісню, присвячену Небесній Сотні, вірші до якої були написані мешканкою м.Татарбунари Крацик Л., музика Шеголькової В.Г.Хвилиною мовчання вшанували загиблих та поранених під час Революції Гідності, яка назавжди залишиться у нашій історії, як боротьба за свободу і честь. В кінці зустрічі в музей було передано експонат з Майдану – частина бруківки, яка просякнута тими героїчними подіями. Цей експонат у музеї займе своє гідне місце, що буде нагадувати багатьом поколіннями про Революцію.

Найдьонова- Кирияк Н.

/Files/images/________mi_zavjdi_budem_pamyatati__vam_zabuti_ne_damo/image-20-02-15-12%3A28-5.jpeg /Files/images/________mi_zavjdi_budem_pamyatati__vam_zabuti_ne_damo/IMG_7961.jpg /Files/images/________mi_zavjdi_budem_pamyatati__vam_zabuti_ne_damo/IMG_7982.jpg

СОБОРНІСТЬ


Україна – єдина!

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.

Саме цій знаменній події присвятили історичний урок «Моя Україна – єдина і неподільна», який був проведений із студентами ПТАУ-23 у районній бібліотеці. Виховання нацiональної свiдомостi студентів i людської гiдностi, формування рис громадянина Української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу та його значення є одним із основних завдань, які ставлять перед собою бібліотечні працівники.

Студентам були представлені історичні факти, що передували злуці, про об’єднавчий рух, який наприкінці 1918- початку 1919 року охопив майже всю Україну. Акт злуки урочисто зачитала працівник музею Найдьонова І.В. Голова україномовного товариства «Просвіта» Руденко Л.В. та член організації – Дудніченко Л. пов’язали історичні факти з сьогоденням, які відбуваються у нашій державі. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих героїв на Майдані.

/Files/images/sobornist/соборность 2 011.jpg /Files/images/sobornist/IMG_2790.jpg

«За Україну, за її волю!»


22 січня українці відзначають важливе національне свято, яке супроводжується урочистостями на державному рівні – День соборності України. З нагоди цієї дати в районному будинку культури пройшло свято «За Україну, за її волю!» Районна бібліотека презентувала книжну виставку « Соборна та єдина моя Україна »

/Files/images/sobornist/3eJotDer5F0.jpg /Files/images/sobornist/aXeUALE2-f8.jpg /Files/images/sobornist/3tO7Ue_N5Z8.jpg

До історії дня Соборності


22 січня в Україні відзначається День Соборності. Це державне свято України. У цей день в 1919 році Акту було проголошено возз'єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в єдину українську державу.

У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.

Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель. Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.

Реалізувалась ця мрія внаслiдок української революції 1917- 1920 років, під час якої з великою силою розкрилися свободолюбство i національний дух українського народу, утворилися дві демократичні держави - Українська Народна Республіка (УНР) та Західноукраїнська Республіка (ЗУНР). Нажаль, дві роз’єднанi держави не могли існувати як єдиний політичний, економічний організм, цьому заважав ряд причин. Не зважаючи на перешкоди, народ України не полишав прагнення до соборизацiї всіх українських земель у власній держав.

1 грудня 1918 року представники державного Секретаріату ЗУНР - Левицький, Цегелоський, члени директорiї — Винниченко, Петлюра, Андрiєвський, Швець підписали у Фастові Предвступний договір про майбутнє об’єднання двох республік. Цей договір став першим i основним актом соборності, викликав схвалення українського загалу.

3 січня 1919 року на першому засіданні Української Народної ради було одностайно прийнято Ухвалу про злуку ЗУНР i УНР. Часописи підкреслювали, що тим самим зроблено перший крок на шляху до соборності українських земель.

Директорія i Рада Народних Мiнiстрiв призначила святкування об’єднання УНР i ЗУНР на 22 січня

22 січня 1919 року на Софіївській площі, біля пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому, у присутності десятків тисяч киян лідери УНР і повноважна делегація ЗУНР заявили про свій непохитний намір збудувати єдину соборну Українську державу.

З раннього ранку місто набуло святкового вигляду. На будинках державних установ майоріли нацiональнi синьо-жовтi прапори, Софiївський майдан прикрашала тріумфальна арка зі старовинними гербами України і Галичини.

День 22 січня 1919 року ввійшов до української історії як велике державне свято - День Соборності України. Щороку 22 січня весь український народ із вдячністю згадує тих героїв, які боролися за об’єднання усіх національно-демократичних сил українства, хто словом i багнетом намагався відродити незалежну Соборну Українську державу.

Ми – майбутнє України.

Тож своїми знаннями, працею,здобутками піднесемо культуру, славімо її!

/Files/images/sobornist/Изображение 008.jpg /Files/images/sobornist/Akt_zluka.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 33

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.