«Там, де звучить рідна мова»

19 лютого 2020

Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної різноманітності. Мова являється духовним скарбом нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях, це те що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя.

20 лютого, з нагоди цього свята працівники районної бібліотеки разом з юнаками ПТАУ здійснили невеликий екскурс в історію української мови, з переглядом відео стрічки «Цікаві факти про українську мову». Біля книжкової виставки «Час читати українською мовою», на якій представлено видання української культури мови й мовлення, ознайомили учнів з довідково- інформаціонним фондом нашої бібліотеки. А потім? А потім вся увага була прикута до перемоги в конкурсах та вікторинах. Розділившись на дві команди “ Мовознавці” і “Літературознавці” , гравці змагалися за звання кращого знавця рідної мови. Велике захоплення в учасників заходу викликали конкурси: “Словникова скриня”, ”Продовж прислів’я”, “Допиши вірш”, «Скоромовки» та ін.. Під час конкурсних завдань учні виявили кмітливість та гарні знання рідної мови. У нашому інтелектуальному змаганні премогла звичайно ж дружба. Захід пройшов цікаво та динамічно, а головне – звучала щира, рідна, барвиста українська мова у віршах, імпровізаціях та відповідях.

Хочеться зазначити, що нашому поколінню випало складне і відповідальне завдання – відродити українську мову, українську державність, націю. І ми повинні твердо усвідомити, що це – наш святий обов’язок, і за нас цього ніхто не зробить.

______________________________________________________

У рідній мові цілий світ!

7 листопада 2019 рік

Ми живемо у вільній і незалежній країні й розмовляємо рідною українською мовою. А мова у нас красива і багата, мелодійна й щира, як і душа українського народу.Щороку, 9 листопада, Україна відзначає чудове свято – День української писемності і мови. За православним календарем – це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора - Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

/Files/images/2019_rk/rdna_mova2102/IMG_0450.jpg

Саме з нагоди свята Татарбунарська центральна районна бібліотека запросила на літературну вікторину учнів Татарбунарського професійного технічного аграрного училища. До уваги присутніх була представлена книжна виставка «9 листопада День української писемності та мови», метою якої було знайомство молоді з підручниками, посібниками, словниками української мови та літератури, а також бібліотекарі акцентували увагу на одну з найвизначніших пам’яток культури початку ХІІ століття «Повісті минулих літ».

/Files/images/2019_rk/rdna_mova2102/IMG_0427.jpg

Мультимедійна презентація «ЇЇ величність українське слово!» розкрила юнакам нові факти про витоки нашої мови, її місце серед інших слов'янських мов, походження і розвиток.

/Files/images/2019_rk/rdna_mova2102/IMG_0436.jpg

Кожного учасника заходу чекало запитання з української мови: на яке треба було пояснити фразеологічні вислови, продовжити прислів’я, пояснити значення слів та деяких імен, а відповіді знаходили в книгах, представлених на книжковій виставці. Учні з задоволенням прийняли виклик від бібліотекарів на знання української мови, де продемонстрували свої знання і навички роботи з книгою.

/Files/images/2019_rk/rdna_mova2102/IMG_0398.jpg

Учасники заходу відзначили, що мова — це не тільки дорога спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь, це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

_______________________________________________-

Мовою рідною світ пізнається

21-22 лютого 2019 рік

/Files/images/2019_rk/rdna_mova2102/IMG_7787.jpg

Для кожного народу мова – найбільший скарб, віддзеркалення душі народу, його історії. 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання бенгальської мови. Відтоді в Бангладеші цей день став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато часу. Аж у 1999 році на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було прийнято рішення про відзначення Міжнародного дня рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

/Files/images/2019_rk/rdna_mova2102/IMG_7795.jpg /Files/images/2019_rk/rdna_mova2102/IMG_7798.jpg

Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Кожна людина має завжди пам’ятати хто вона, звідки родом, де її коріння, кожна людина повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати, берегти. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат еволюції кожного етносу.

/Files/images/2019_rk/rdna_mova2102/IMG_7803.jpg

21 - 22 лютого бібліотекарями центральної районної бібліотеки спільно з працівником районного історико – краєзнавчого музею було проведено ряд заходів, присвячених Міжнародному Дню рідної мови. До медіа зали завітали юнаки з ПТАУ, ЗОШ №1 та НВК «Школа-гімназія», щоб ознайомитися з мовними традиціями, які сягають сивої давнини та дізнатися про довгий і тернистий шлях розвитку української мови. Ведучі поінформували присутніх про витоки рідної мови та її значення в житті людини, ознайомили з літературою на книжковій виставці «Мова - життя основа» та продемонстрували відеоматеріал. Неабияку зацікавленість у присутньої молоді викликали старі документи з фондів музею. Відповідаючи на питання вікторини «Знавці рідної мови», учні продемонстрували гарні знання, а також вправно справилися із завданнями, доповнюючи прислів’я. Завдання також передбачали роботу з тлумачними словниками і розгадування кросвордів. За правильну відповідь діти отримували солодкий подарунок. Постійна читачка районної бібліотеки Павлюк Л.М. познайомила присутніх з чарівним світом творчості Лесі Українки.

Згадаймо слова В.Сосюри: «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема». Тому знати, берегти і примножувати рідну мову – це обов’язок кожної людини.

______________________________________________

Рідна мово моя, поетична й пісенна

8 листопада 2018 рік

/Files/images/2018_rk/rdna_mova/IMG_6417.jpg

Мова входить в життя людини з її дитинства, колискової мами та перших слів. Вона прекрасна і барвиста, мелодійна і співуча. У ній – історія, звичаї та традиції народу, без неї не може існувати суспільство, адже саме мовою ми спілкуємося та за її допомогою пізнаємо світ. День української писемності та мови — свято, яке щороку відзначається в Україні9 листопада.

/Files/images/2018_rk/rdna_mova/IMG_6419.jpg

За православним календарем — це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця — послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Українська мова – це невичерпна духовна скарбниця, до якої народ безперервно докладає свій досвід, розум і почуття. Українською мовою написані невмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Українки, Нечуя-Левицького і Коцюбинського та багато інших.

/Files/images/2018_rk/rdna_mova/IMG_6427.jpg До свята мови бібліотекарі Татарбунарської центральної районної бібліотеки вийшли на центральну площу з тематичною вікториною «Дзвенить струмочком рідна мова». Мешканці та гості міста, які приймали участь в заході, за вірну відповідь на запитання отримували ручку. Кожне запитання супроводжувалося бесідою, під час якої особлива увага була приділена історії свята, особливості його відзначення, красі і багатогранності нашої мови.

/Files/images/2018_rk/rdna_mova/IMG_6431.jpg Під час заходу бібліотекарі роздавали інформаційні листівки «Історія виникнення письма». Тих, хто бажає детальніше дізнатись про історію писемності та мови запрошували в читальний зал, де оформлена книжкова виставка «Рідна мово моя, поетична й пісенна».

Кілька століть нас привчали до думки про нібито “вторинність” української мови, ретельно приховуючи від українців величезній масив української писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть. Маймо сміливість серцем і душею впевнено сказати «Ми – українці!». Хай усіх нас єднає належність до великого народу. Плекаймо всі разом ту мову, яка дісталася нам у спадок від наших пращурів.

Мова наша - серце наше

2017

/Files/images/ukrmovi_pisemnost2017/IMG_1990.jpg Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. Ми українці і любимо свою землю, свій рідний край, з його багатющими народними традиціями, славною історією, мальовничою природою, багатою мелодійною мовою.
Згідно з Указом Президента 9 листопада оголошено Днем/Files/images/ukrmovi_pisemnost2017/IMG_1982.jpg української писемності та мови. Засновано ж його було значно раніше – ще в 1917 році – на честь преподобного НестораЛітописця. Він став достойним послідовником творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Це свято не обійшло і нашу Татарбунарську центральну районну бібліотеку.
/Files/images/ukrmovi_pisemnost2017/IMG_1994.jpg В читальному залі оформлена книжкова виставка «День української писемності та мови». На ній представлені енциклопедичні, навчальні, публіцистичні та періодичні видання з питань історії української писемності, орфографії української мови, розвитку української ділової мови, риторики та багато іншого. Користувачі бібліотеки з цікавістю слухали розповідь про життєвий шлях Нестора Літописця, про становлення української мови, а також з задоволенням брали участь у вікторині з історії писемності. Мова — це найбільше і найдорожче добро кожного народу, це жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почуття.

СВЯТО ВСІХ СЛОВ’ЯН
2017

Ну, що б здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється - ожива,

Як їх почує! …

Т.Г. Шевченко

Писемність, мова – то є /Files/images/2017/svyato_slovyan/18699525_642000912660456_846882702737185756_o.jpg душа кожної нації, її найцінніший скарб. У мові – наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання. День слов'янської писемності й культури – свято, яке відзначається щорічно 24 травня, саме в цей день вшановується пам'ять святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, що заклали основу слов'янської писемності. Праці цих великих просвітителів стали спільним надбанням усіх слов'ян.Саме 24 травня в центральній районній бібліотеці пройшов день інформації «Свято всіх слов’ян». Біля книжкової виставки «Споконвіку було слово…» користувачі дізнались про цікаві факти з історії виникнення, розповсюдження і функціонування/Files/images/2017/svyato_slovyan/18558796_640822422778305_3650075751009940302_o.jpg слов’янських мов. Під час огляду літератури «Писемність і книга» бібліотечні працівники ознайомили читачів з новими надходженнями літератури, завдяки яким можна поглибити свої знання з сучасної української мови. Багато цікавих фактів для себе дізнались наші відвідувачі з інформаційної бесіди «Серце народу – це мова, це слово, нації гордість, культура, престиж». Зокрема, те, що наша українська мова належить до високорозвинених мов світу, за милозвучністю вона визнана вченими третьою серед європейських мов. Це тому, що староукраїнська писемність формувалася на основі загальноукраїнських писемних традицій та особливостей живих говорів українського народу. Щоб знали, вивчали і не забували своєї рідної мови, для молоді провели мовну гру «Так кажуть… А ми радимо так…» по книзі Т.Берези, І.Зубрицької, Ю.Зеленого «Мова - не калька», під час якої кожен зміг на своєму прикладі дізнатись про використання української мови в повсякденному житті без суржику й чужомовних запозик.На сьогоднішній день у світі існує приблизно 60 народів, писемність яких ґрунтується на кирилиці. Великі брати — Кирило та Мефодій залишили по собі спадщину, яка об’єднує слов’янський світ.День слов’янської писемності і культури святкують у Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та у ряді інших країн.

«… І мови нема без народу, і народу без мови нема»

21.02.2017 рік

Щороку 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови, починаючи з2000року. Про«підтримкумовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференціїЮНЕСКО, що проходила26 жовтня—17 листопада1999року в Парижі.

/Files/images/mova/IMG_7763.jpg/Files/images/mova/IMG_7760.jpg

На землі проживає безліч людей різних культур і різних національностей, вони сповідають різну віру й розмовляють різними мовами. Для кожного народу мова – найбільший скарб, віддзеркалення душі народу, його історії. Кожна людина має завжди пам’ятати хто вона, звідки родом, де її коріння; кожна людина повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати і берегти.

Саме такими словами розпочала читачка районної бібліотеки Павлюк Л.М. літературно - тематичний вечір «… І мови нема без народу, і народу без мови нема» для учнів одинадцятих класів НВК «Школа – гімназія».

/Files/images/mova/IMG_7756.jpg

Кожен народ гордиться своїми звичаями, традиціями, людьми, що його прославляють. У жодній з світових літератур немає такого прекрасного сузір’я жінок - письменниць, які прикрашають українську літературу. Легендарна поетеса Маруся Чурай, Марко Вовчок, Олена Пчілка, Ольга Кобилянська, Ліна Костенко… У цьому сузір’ї незгасною зорею сяє й ім’я Лесі Українки.

/Files/images/mova/IMG_7765.jpg

Лариса Миколаївна розкрила життєвий і творчий шлях поетеси , декламуючи її вірші передавала і той легкий сум, який присутній ліричній поезії авторки, і глибоку любов до рідної землі. Дослідники зазначають, що стиль Лесі Українки був точним відбиттям її світогляду. У віршах – запал і завзятість, нагромадження образів, порівнянь, докорів, погроз, обіцянок, віщувань, жалю, надій, гніву…У них вирують всі людські почуття, всі пристрасті людського серця. Молодь із задоволенням слухала та переглядала відеоматеріали, пов’язані з життям поетеси та її творчістю.

/Files/images/mova/IMG_7769.jpg

Наш літературний вечір пройшов, але ми не прощаємося з молоддю, знову і знову запрошуємо завітати до бібліотеки, тому що тільки наодинці з книгою можна здійснити подорож в величезний світ – цікавий та загадковий.

_____________________________________________________________________________________________

9 листопада – День української писемності та мови.

2016 рік

Це одне з наймолодших державних свят. Його запроваджено 1997 року за ініціативою Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. У листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України “Про День української писемності та мови ”. У ньому сказано, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено День української писемності та мови.

/Files/images/rdna_mova/IMG_6509.jpg

Свято відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця.

В читальному залі центральної районної бібліотеки до цієї дати оформлена книжкова виставка «9 листопада – День української мови та писемності». Кожен бажаючий мав змогу ознайомитись з енциклопедичними, навчальними, публіцистичними та періодичними виданнями з питань історії української писемності, орфографії української мови, розвитку української ділової мови, риторики та багато іншого.

/Files/images/rdna_mova/IMG_6448.jpg /Files/images/rdna_mova/IMG_6512.jpg

Родзинкою цього заходу було бліц – опитування «На питання відповідь знайди – цукерку забери», яке мотивувало до пошуку відповіді саме в довідкових виданнях, представлених на виставці. Ця форма гри зацікавила юнаків, тому що дала можливість дізнатись про рівень знань рідної мови та заповнити існуючі пробіли.

У витоків нашої писемності

/Files/images/den_pisemnost__kulturi/IMG_4114.jpg Напевно, ніхто з нас, особливо, не задумувався над тим, яке значення для кожного народу має писемність, а разом з нею і культура. Адже писемність і культура – поняття взаємопов’язані і невід’ємні. Вони є не лише необхідністю для людини, а й показником народності. Сучасна українська абетка взяла початок з слов’янської писемності, творцями якої були святі Кирило і Мефодій. Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

/Files/images/den_pisemnost__kulturi/IMG_4112.jpg Просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур. Тому 24 травня – це день, який об’єднує всі слов’янські народи і дає змогу кожному поринути в історію та виховати в собі часточку патріотизму.

/Files/images/den_pisemnost__kulturi/IMG_4117.jpg В центральній районній бібліотеці в цей день пройшла історична мандрівка «У витоків нашої писемності». Завдяки цій мандрівці наші читачімали змогу отримати інформацію від бібліотекарів про засновників слов'янської культури та писемності Кирила і Мефодія. Сьогодні ми сприймаємо алфавіт як належне, забуваючи про те, який це незвичайний винахід. Цінність алфавіту полягає у витонченій простоті, у здатності виражати широкий діапазон звуків за допомогою двадцяти-тридцяти окремих букв.

Користувачам юнацького віку було запропоновано самим вигадати та записати власний алфавіт, тобто самим долучитися до створення мови, яку б розуміли саме вони. Сам процес розробки та створювання нових ієрогліфів та літер їм дуже сподобався, але всі присутні на заході однозначно висловились, що мова та абетка - один з найдивовижніших скарбів, який людина створила за свою історію, бо завдяки цьому мають можливість спілкуватися, записувати свої думки не лишень маленька групка людей, а цілі народи.

Мова служить єдиним засобом вираження думок і почуттів, засобом спілкування між людьми, це вона поєднує спільноту людей в націю і сприяє єдності її культури та звичаїв.

2016 р

______________________________________________________________________________________

«Мова – життя основа»

У лютому – Міжнародний день рідної мови. Татарбунарська центральна бібліотека долучилася до урочистого відзначення цієї славної дати, учні 11 класу НВК школи - гімназії під керівництвом Вознюк С.Д. підготували літературно-музичне свято «Мова – життя основа». Ведучі свята за допомогою історичних фактів доводили своїм ровесникам, що вік української мови налічує понад 7 тисяч років. З покоління у покоління передавався предками безцінний скарб - рідна мова. Народ плекав мову у піснях, легендах, переказах від роду до роду. Музична композиція від Чияченка А. «Обійми мене» гурту Океан Ельзи гармонічно доповнила слова ведучих про мелодійність нашої мови. Переконливо звучали поезії рідною мовою «Яка ж багата рідна мова», «Промова про мову», «Мова – душа народу» у виконанні старшокласників. Разом журилися, що дехто не замислюється над значенням мови для усього народу. Запам’яталися слова Ушинського: «Відберіть мову – і народ більше не створить її; вимерла мова в устах народу – вимер і народ». Окрасою заходу став вірш, у якому всі букви починаються з літери «С». Не оминули увагою й іскрометний український гумор, адже загальновідомо – що українці – творці найтоншого гумору. Веселі гуморески звучали доброзичливо, викликавши веселі усмішки у глядачів. Кінцем свята була танцювальна композиція двох учениць з «Молитвою про мову».

А мова хай живе, нам серця нам гріє,

/Files/images/IMG_8003.jpg

Багатою йде в світ і завжди молодіє,

/Files/images/IMG_8048.jpg

Бо в нас вона одна – чарівна, світанкова,

Рідна мова

І древня, й молода – велика наша мова

Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.