Доля моя – пісня!

Чи легко пісню свою створити?
Це свого птаха в небо пустити,
А спершу гордим його зробити,
Щоб піднебесся він міг скорити.
Павлюк Лариса
Щеголькова
Народилася Валентина Григорівна на Йордань 1942 року в селі Овидівка Білгород – Дністровського району Одеської області. Закінчивши музичний відділ педучилища, вона понад тридцять років навчала дітей музиці. Творчий доробок цієї талановитої жінки – понад 80 пісень, складені переважно на слова місцевих, відомих і невідомих поетів, більшість з яких – поети нашого Бессарабського регіону. Серед них Валентин Гресь, Галина Лиса, Ганна Буза, Лариса Павлюк та інші. Тематика її пісень дуже різнобарвна та багатогранна.
Її пісні виконуються на різноманітних конкурсах, фестивалях. Валентина Щеголькова має звання лауреата районного конкурсу «Жінка десятиріччя» (2001р.) та звання переможниці районного конкурсу «Жінка року» (2006р.) в номінації «Культура, мистецтво». Вона є автором збірок пісень «Квіти любові», «На струнах душі», «Веселковий віночок».
Хочемо привітати з ювілеєм чудову людину, яка може торкнутися до глибини душі своїм талантом і майстерністю. Побажати, щоб музика допомагала впоратися з будь-якою перешкодою на шляху до щастя, щоб її мистецтво завжди залишало добрий і світлий слід в серцях людей.

Вечір пам’яті поетеси Галини Лисої

15 грудня 2019 року

/Files/images/2019_rk/galina_lisa/IMG_20191215_110930.jpg 15 грудня в медіа – залі районної бібліотеки відбувся вечір пам’яті«Эхо души», присвячений місцевій поетесі Галини Лисій. Цю незвичайну жінку знали, мабуть, усі жителі нашого району, міста та ще й безліч людей за його межами. Проста жінка з маленького села Зарічне стала відомою поетесою, яка дивилася на світ відкрито й прямо і не ховала очі від людей. Вона любила робити подарунки людям просто так, від усієї душі: книгу, квітку, чудернацьку свічку, і, звісно, свого вірша. Галина Пантеліївна була дуже гостинною людиною, а двері її будинку завжди були відкритими для всіх. Також вона залюбки зустрічалася із людьми в Будинках культури, бібліотеках і школах. Поезія Галини Пантеліївни - це не просто гра слів і римування, а глибинне осмислення думки й почуття. Ії творчість відкриває нам двері у світ добра і любові та є своєрідним закликом робити добро і не завдавати болю іншій людині.

/Files/images/2019_rk/galina_lisa/IMG_0977.jpg На вечорі пам’яті зібралися не тільки друзі й знайомі нашої незабутньої Галини, а й шанувальники її творчості. Кожен із присутніх знаходив гарні й добрі слова, що йшли від щирого серця та

ділилися світлими спогадами про цю неймовірної харизми жінку. А коли ще й зазвучав у запису живий голос Галини, яка декламувала свої вірші, на очах у присутніх блищали сльози. Бо не можна було їх стримати. коли лунали вірші: «Без Бога я ніщо», «Земне життя, мов тінь щезає», «Я буду тебе свечой» «Открываю дверь стихами», «Запиши мой голос», «Боже, Україну бережи!». Завдяки відеострічці 20-річної давнини, ми поринули у теплу та задушевну атмосферу, де наша поетеса, така ще молода й усміхнена, святкує свій 50-річний ювілей.

/Files/images/2019_rk/galina_lisa/IMG_0979.jpg … У визначений для кожного час наша душа залишає тіло, але відлуння її залишається надовго. Галина Пантеліївна залишила нам у спадок сім поетичних збірок : «Сільська мадонна», «Соломинка моя», «Эхо души», «Свіча», «Доля», «Слово не птах» та «Дивосвіт любові».

Не випадково ми назвали цей вечір «Эхо души». Бо у визначений для кожного час душа залишає тіло, але відлуння залишається надовго. Її книги на нашому столі, а пам'ять – у наших серцях. Про її добрі справи, вчинки та зворушливі вірші.

Упродовж усього вечора горіла ії улюблена свіча. На цей раз – пам’яті про незабутню та любиму нашу Галю.

Неспокій серця і душі

4 січня 2018 рік

Твоя душа давно в блакиті

В спокійнім, вічнім, світлім Домі.

Та залишились вірші-квіти.

Ми їх взяли собі на спомин.

Л. Павлюк

/Files/images/2018_rk/vgres/IMG_2772.jpg 4 лютого в читальному залі Татарбунарської центральної районної бібліотеки відбувся літературний вечір-пам’ять, присвячений нашому земляку, талановитому самобутньому поету Валентину Гресю.

/Files/images/2018_rk/vgres/IMG_2782.jpg Ініціаторами цього заходу стали небайдужі люди, шанувальники його таланту, ті , хто особисто спілкувався з Валентином Григоровичем за його життя - Валентина Щеголькова, Лариса Павлюк, працівники бібліотеки. В призначений час в затишному залі зібралося багато людей. Особливо тішило те, що серед присутніх були представники молодого покоління - шанувальників та виконавців поезії митця.

/Files/images/2018_rk/vgres/IMG_2805.jpg Серед них учніТатарбунарського НВК «Школа-гімназія» та ЗОШ №1 ім. В.З. Тура Писларь А., Паюл Е., Топалова А., Коваленко О., Бондарюк Н., Притула Д, Січова В. та Майборода О. Бібліотекарі підготували книжкову виставку «Неспокій серця і душі», на якій представлені збірки поезій В. Греся та поетів нашого краю, а також слайд - презентацію із фотографій, на яких зображений Валентин Гресь.

/Files/images/2018_rk/vgres/IMG_2812.jpg Відкрила вечір ведуча Лариса Миколаївна Павлюк, яка поділилась своїми спогадами про знайомство та зустрічі з поетом, розповіла про його яскраве та непросте життя, яке він залишив вісім років тому.

/Files/images/2018_rk/vgres/IMG_2831.jpg Багато добрих справ і теплих спогадів лишив митець у душах всіх, хто його знав, тому, коли в залі зазвучав запис його голосу, з’явилось відчуття його присутності. Проникливим голосом читав автор свої вірші «Едельвейс», «Тримайтесь за сонце».

Особливістю літературного вечора було звучання пісень місцевого композитора Валентини Щеголькової, написані на вірші Валентина Греся. Лунали «Україна», «Конвалії», «Мої квіти», «Барвінок» у виконанні Соколової С., Крутової П., Щеголькової В. Вчитель музики ЗОШ №1 Кабак О.М. в супроводі гітари проспівала пісню «Вірую».

/Files/images/2018_rk/vgres/IMG_2848.jpg Вірші Греся не раз розрадять, зігріють та звеселять душу або влучно вразять в кривдників та недругів. Волонтер – шанувальник поезії Греся, Алексєєнко Л. віршем «Україна» на Майдані в Києві підтримувала українських патріотів і зараз передає сплетені маскувальні сітки воїнам АТО разом із збірками віршів В. Греся. Вихристюк І. звернулася до молоді із подякою за виконані твори і проханням розповсюджувати їх серед однолітків, незважаючи ні на що. Завершився вечір теплими словами вдячності усім присутнім дружини поета Гресь Єфросинії Степанівни. Учням, які брали участь в цьому літературному заході, вдова поета подарувала по дві збірки віршів автора «Відчуйте мене» та «Тримайтесь за сонце».

Про свою творчість поет говорив так: «Поезія – це моє життя. Це – ходіння по муках. До Сонця! Без поезії мене не існує сьогодні і не існуватиме ніколи. Як і без України..»

Духовні скарби нашого краю (2017)

/Files/images/2017/duh_skarb_nash_narod/19143949_652423868284827_4566366113200594414_o.jpg Чергова середа. Приємна прохолода після довгоочікуваного дощу. І знову бібліотека дивує мешканців міста креативністю та змістовністю «Бібліомайданчика». Є скарби, заховані глибоко в землю, а є ті, що зовсім поруч, на поверхні, які передаються з покоління в покоління, чаруючи людську душу. До таких скарбів, на нашу думку, належать і пам'ять роду, і його звичаї та традиції, і мамині вірші та колискові пісні, і батьківська хата, і бабусина вишивка та багато іншого. Велич краю — в людях, які тут живуть. І їхня праця, їхні чудові вироби не можуть бути схованими від людського ока. Тому помилуватись дивовижними візерунками, де переплелись людські радість і біль, щастя і журба, можна було біля виставки – експозиції «Вишиті дивотвори Татарбунарщини». Експонати нам із задоволенням надали наші користувачі Подгурська Р.Г., Павлюк Л.М., Башкова О.Г., Фадіна Л.Б., Дика Т.О. та інші.

/Files/images/2017/duh_skarb_nash_narod/19221687_652423631618184_7466813002072185250_o.jpg Під час майстер - класу «Голка – нитка – вишиванка» майстриня О. Башкова та працівники районної бібліотеки для дітей Тимошенко А. та Слобожан Л. показали, що ручна вишивка - це копітка робота, яка потребує терпіння, певних знань і неабиякого бажання займатися цим рукоділлям. Оволодівши потрібними навичками й уміннями, кожен зможе створювати неповторну красу, яка наповнить навколишнє життя затишком, любов’ю та гарним настроєм.

Приємно було спостерігати як малеча старанно власноруч вишивала стібок за стібком, створюючи перші візерунки на тканині.У народі кажуть, що поезія – це музика душі! Про тих, у кого душа не байдужа до світу, до тривог його мешканців, кому неодмінно хочеться поділитись своїми думками і почуттями. Про тих , хто дарує оточуючим тепло серця, добрий настрій , хто словом доносить до нас красу і велич рідного краю, можна було дізнатись біля книжкової виставки місцевих літераторів «Мій рідний край - частина України». Дізнатися про письменників нашого краю, які проживали й сьогодні мешкають в Татарбунарському районі , можна було під час бесіди та огляду літератури «Поети рідного краю».

/Files/images/2017/duh_skarb_nash_narod/19243052_652423638284850_7633996102794678007_o.jpg Шанувальники поетичного слова мали змогу поринути у світ прекрасної, чарівної поезії, декламуючи вірші В.Греся, Г. Лисої, А.Чиханцова, Я.Бричак, Л. Серман, Л.Павлюк., В. Кіріяк та інших.«Родзинкою» сьогоднішнього «Бібліомайданчика» стала виставка - презентація робіт нашого художника В.І. Устименка. В тимчасовій «міні-галереї» були представлені картини, які написані олією на полотні. Основна ідея цієї виставки «Чим більше дивишся – тим більше бачиш». Художник намагався показати красу звичайних речей, які нас оточують. Ми живемо тут і зараз! І на питання про те, хто ж створив таку красу, приємно відповісти , що ці люди – наші талановиті земляки!Запрошуємо всіх шанувальників «Бібліомайданчика» завітати до нас наступної середи та отримати чергові позитивні емоції.

«Чарівний мій край»

Конкурс поетичних творів про місто Татарбунари татарбунарська районна бібліотека

28.08 2016 рік

/Files/images/rzne/IMG_7941.JPG Відбулося свято – День міста, на якому підбивалися підсумки конкурсів, об’явлених в місцевій газеті «Татарбунарский вестник», на сайтах та сторінках соцмереж закладів культури міста. В конкурсі на кращий поетичний твір про рідне місто взяли участь не тільки мешканці міста Алєксєєнко І.В, Оболянін В.А., Крацик Л.А., а й мешканці нашого району Гордієнко Г.А. (с. Дивізія), Бабич Н.І, (с. Дивізія), Шидловська Н.В. (с.Струмок). Приємно було те, що деякі автори подавали на розгляд не один, а декілька творів.
Усі вірші різні за рівнем літературної майстерності одночасно були по справжньому щирі, написані від чистого серця. Поезія була присвячена одній тематиці – рідному місту, але кожен висловлював думки своїми, лише їм надиктованими музою словами.
/Files/images/rzne/IMG_7942.JPG За рішенням журі одноголосно переможцем конкурсу стала Крацик Л.А. – мешканка міста Татарбунари з віршем «Рідне місто», вона мала змогу продекламувати свій вірш 28 серпня під час святкування Дня міста та отримала подарунок від міської ради.
Вітаємо Людмилу Аркадіївну з перемогою та бажаємо подальших поетичних успіхів! Всім, хто прийняв участь, щиро дякуємо за те, що відгукнулися на пропозицію районної бібліотеки. Запрошуємо всіх до подальшої співпраці в нашій «Літературно-музичній вітальні». До зустрічей!!!

Рідне місто

Коли спускаєшся з гори

З чудною назвою Мангит

І мальовничий краєвид.

Біжить Когильник між полів,

Вівчар жене овець в кошару

В вбранні зеленім причаївся

Мій сад,мій дім – Татарбунари.

Тут працьовитий люд живе

В боях, труді здобувши славу

Притулок кожен свій знайде,

Хто закохався в Татарбунари.

Їх спокій з вилами в руках

Охороняють комунари

Аби не повернувсь той жах,

Що сколихнув Татарбунари.

Тут з- під землі фонтани б`ють

Стрімкі, холодні – лід і пломінь

І Пушкін день і ніч сидить

Увіковічений у камінь.

Потік фонтанів золотий

Несе крізь місто вдаль Фонтанка

І тягнуть верби до води

Зелень віти спозаранку.

Пройдуть поважно, навмання

Вдихну повітря свіже,чисте

Це є мій ай, моя земля

Моє кохання рідне місто.

Людмила Крацик.

письменники рідного краю (2016)

/Files/images/pismenniki_rdnogo_krayu/IMG_2313.jpg/Files/images/pismenniki_rdnogo_krayu/IMG_2319.jpg

Одним із важливих напрямків роботи сучасної бібліотеки являється краєзнавча робота. Її зміст обумовлений стійким інтересом до історії краю, розвитком громад, збереженням культурної спадщини. Особливого значення в донесенні знань про рідний край дітям, вона набуває, коли об’єднуються зусилля і освітян, і бібліотечних працівників. Так, працюючи над проектом «Їх долі і стежки через Одещину пролягли. Письменники рідного краю з Україною в серці», який оголошено в рамках конкурсу інформаційних комп’ютерних технологій серед педагогів, Гуренко Тетяна Олександрівна, вчитель української мови та літератури Татарбунарської СШ №1, разом з працівниками районної бібліотеки провели бібліомандрівку для учнів за творами письменників рідного краю та Одеської області.

/Files/images/pismenniki_rdnogo_krayu/IMG_2324.jpg Одещина – це земля, овіяна легендами, край неповторної краси, з мальовничими селами, родючими землями і річками. Живуть тут прекрасні талановиті люди, серед яких є і відомі письменники. Молодь повинна знати їхні імена, їхню творчість, щоб мати краще уявлення про свою «малу Батьківщину», аби більше цінувати та любити її. Розкриваючи книжкову виставку «Мій край частина України», бібліотекарі звернули увагу на життя та творчість письменників-земляків, які зробили свій внесок в культурну спадщину нашого району (М.Плотного, Г.Лису, В.Греся, В.Сисоєва, А.Чиханцова, В.Щеголькову, Л.Дудніченко та інших). Не оминули увагою і полицю «Майстри слова Одещини», на якій широко представлені твори письменників Одеської області.

Діти з цікавістю гортали сторінки книг людей, які колись жили та живуть в нашому краю, і ми впевнені, що вся краєзнавча робота, яка проводиться у бібліотеках, сприяє збереженню культурної спадщини краю та формуванню духовності і національної свідомості підростаючого покоління.

Валентин ГресьПрезентація книги Валентина Греся (2013)

Татарбунарські шанувальники поезії В. Греся такі, як Людмила Алексєєнко, Валентина Щеголькова, Ірина Вихристюк, Альбина Витовтава та ін.. проявив ініціативу і колективно організували видання нової збірки поета «Відчуйте мене»

Валентин Гресь 24.02.13 року в читальному залі пройшла презентація нової збірки віршів В. Греся «Відчуйте мене».

Учні ТСШ №1, ТСШ №2 - читали вірші Греся. звучали пісні на вірші поета, на музику Щеголькової В. в виконанні жіночого вокального ансамблю «Бесарабочка» під керівництвом Щеголькової В. Вихрестюк І. показала відеоролик про створення Валентином Гресем музею присвяченого творчості Володимира Висоцького, під час його перебування на посаді директора Базар'янської середньої школи.

Валентин Гресь Про життя та творчий шлях поета розповідали його рідні, та знайомі.

Єфросинія Степанівна Гресь, дружина поета віддячила юнакам та всім присутнім за щире виконання, за розуміння і відчуття прочитаних віршів на літературному вечорі-презентації: «Ви почули його крик души, його радість , його біль. Я дуже вдячна Вам всім!»

Валентин Гресь Для своїх шанувальників поет назавжди зостанеться в пам’яті , як поет – патріот, який писав красиві, правдиві, добрі, гнівні, прості і теплі вірші!.


Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.