/Files/images/насильство.jpg wym-1485859069065

Насильство над дітьми – реалії нашого життя.

Сучасне покоління українців, що виховує в своїх сім’ях дітей, виросло не тільки на позитиві встановлення державної незалежності та демократизації суспільства. З кінця 80-х років на їх життєвому шляху з певною періодичністю відбувались економічні і соціально-політичні кризові явища та економічні негаразди.
Українські родини переживають важкі часи – ідеологічна, соціальна, професійна переорієнтація, визначення нових життєвих пріоритетів підривають її фундамент. Нестача вільного часу у сучасних батьків викликає психологічне відчуття покинутості у їхніх дітей. Сьогодні в сім’ях руйнуються найважливіші основи та традиції – авторитет батька та матері, які досить часто стають просто безпорадними перед жорстокою дійсністю. А вона пов’язана з досить широким колом проблем, від працевлаштованості батьків до їх спроможності забезпечити мінімально необхідний матеріальний рівень сім’ї. Вирішувати ці проблеми переважній більшості українських сімей з часом стає все складніше і проблематичніше. Звісно буденні стреси, життєві негаразди та кризові ситуації у батьків досить часто стають причиною широкого спектру порушення прав дітей, від посилення напруги в сім’ї, втрати контакту, образливої поведінки, недбалого ставлення до нехтування потребами дитини, агресивною поведінкою, надмірною жорстокістю і насильством. Протидію насильству ускладнює те, що випадки жорстокого поводження відносно дітей досить складно виявити. Діти рідко наважуються зізнаватись, що стали об’єктами насильства. У деяких випадках діти сприймають погане поводження за нормальне явище, особливо, якщо вони із самого народження виховувались у подібній атмосфері.

/Files/images/насильство 2.jpg28 березня 2012 року в Татарбунарській районній бібліотеці було проведено круглий стіл з такої важкої, і на жаль, актуальної для нашого сусупільства проблеми, як "Насильство у сім'ї та шляхи його подолання". "Насильство і сім'я це взагалі не сумісні два поняття", такими словами почала свою промову Сімонова О.О.(начальник відділення КМСД Татарбунарського РВ ГУ МВС України в Одеській області). Вона повідомила про жахливі випадки насильства у сім'ях, міста і району. Активну участь в організації та проведені заходу приймали юристи-спеціалісти з центру права Грибачов Є.О., який розповідав учням ПТУ про наслідки такого ганебного явища, Борденюк В.М. з служби у справах дітей,розпочав обговорення проблеми насильства між підлітками та закликав присутніх не вчиняти по відношенню до своїх однолітків насильства і противоправних дій, Семененко Л.Г.начальник Татарбунарського районного управління юстиції, по кожному питанню давав свій коментар, як фахівець, цікавився думкою присутніх, їх відношенням до цієї проблеми, психолог Хван О.О. розповіла про причини такої поведінки, що вмотивовує людей вчиняти такі звірства по відношенню до своїх рідних, Богаченко Н.В. начальник відділу сім'ї, молоді та спорту райдержадміністрації, повідомила про страшні цифри статистики по фактам насильства в сім'ї на Україні та в нашому районі. Навіть поверховий моніторинг за останній період свідчить про масштабність цього ганебного явища та актуальність проблеми порушення прав дітей в Україні. Насильство над дітьми стає дедалі агресивнішим та жорстокішим за своїм характером і більш тяжким за наслідками.

/Files/images/Изображение 095.jpg
На сьогодні проблемами дотримання прав дітей опікуються ВІСІМ державних органів та ТРИ соціальні служби. А, у підсумку, навіть в абсолютно безпрецидентних випадках, винних немає, як немає відповідальності для тих, хто повинен був своїми діями убезпечити життя і здоров'я дітей.
Протидія насильству над дітьми потребує вдосконалення і національного законодавства та практики його застосування правоохоронними органами і судами. Державні пріоритети захисту життя і здоров’я дітей від будь-якого насильства і недбалості слід більш чіткіше виписати у нормативних актах.
Потребує спрощення порядок вжиття спеціальних заходів з попередження насильства в сім’ї, якщо воно скоєно відносно дітей чи в їх присутності, запровадивши винесення захисного припису після першого вчинення такого випадку.
Досить часто за умови відсутності свідків, що підтверджують факт скоєння насильства, кривдники або взагалі уникають відповідальності, або ж правоохоронці складають протоколи за ознаками дій, передбачених ст. 184 КУпАП. Це більш охоче визнається і самими кривдниками бо санкції цієї статті значно м’якші.У цьому ж аспекті доцільно було б ввести у практику застосування правоохоронцями та судами в якості доказів насильства, отримані за допомогою спеціаліста (дитячого психолога чи педагога) пояснення від дітей. Також слід оцінювати протоколи огляду місця події, складені в найближчий час після скоєння насильства, якщо їх зміст дає підстави вважати факт насильства наявним.
Необхідне суттєве звуження негативної практики широкого застосування судами в якості міри покарання за насильство в сім’ї накладення адміністративного штрафу (за 2010 рік – 82%). Така міра покарання не є індивідуальною для кривдника, а лягає тягарем на всю родину в цілому, а тому відлякує жертву звертатися до правоохоронних органів за допомогою.
/Files/images/Изображение 104.jpg


Суттєвим зниженням рівня латентності насильства і невиконання батьківських обов’язків може стати запровадження альтернативного (адмінарешту, виправним роботам та адмінштрафу) виду покарання, щось на зразок примусового проходження спрощеної корекційної програми соціально-виховного напрямку. Тобто призначення судами певного терміну часу перебування початківців – кривдників (можливо разом з дітьми) під наглядом спеціалістів (психологів, соціальних педагогів). На сьогодні в регіонах функціонує 62 кризових центри, потенціал котрих в повній мірі і належним чином не використовується. Саме їх спеціалісти і могли б забезпечити виконання такого судового покарання: оцінити рівень складності відносин, надати певні консультації і поради для набуття досвіду, зорієнтувати у напрямках врегулювання відносин та зняти сегменти агресивності. Запровадження такого покарання посилить довіру у батьків та рідних і сприятиме збільшенню кількості звернень за фактами насильства, принаймні буде отримана більш об’єктивна картина реальних масштабів цього явища у державі. Нажаль і до теперішнього часу законодавчо визначене ще у 2008 році проходження корекційних програм з особами, що вчинили насильство в сім’ї так і не запроваджене в регіонах. На заході були присутні люди - небайдужі до існуючої проблеми, люди які прагнуть діяти аби змінити ситуацію і зупинити НАСИЛЬСТВО.



Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

  • Marina

    2013-07-03 10:15:01

    Дякуємо Вам за проведену роботу!!Такі заходи є дійсно необхідними і актуальними в наш час!...

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.